Тернопіль – не місто для людей з інвалідністю та матерів з візочками

Про це у соцмережі «Фейсбук» пише тернополянка Наталія Ковалкова, мовляв, у нашому місці існує серйозна проблема із пандусами. Відтак, люди з інвалідністю та матері з дітьми у візочках просто не можуть самостійно потрапити в магазини, установи та заклади харчування.

«Відустність пандусів або їхня наявність заради “галочки” створює чимало проблем жителям Тернополя. Як молодим мамам, так і людям з інвалідністю та їхнім близьким. Адже всі вони належать до так званої маломобільноої групи населення.

“Про пандуси або мамочки з обмеженими можливостями. Довгий і нудний пост:) А все тому, що такий мій зручний і файний Тернопіль після народження донечки гостинно захлопнув переді мною більшість своїх дверей.

Ну як, двері то є, але вони знаходяться за три чотири сходинки від мене звізочком. Для багатьох буде сюрпризом, що в роддомі разом з немовлям не видають людину, котра зможе постояти надворі з візочком, поки матусі треба буде вирішити якісь питання протягом робочого дня, коли її родичі також працюють (це щастя якщо вони взагалі є, а як ні?..)

Та і сама мама, котра за визначенням Українського законодавства потрапила зі своїм малюком в маломобільну групу населення, хотіла б і далі почувати себе повноцінним елементом суспільства. І,оскільки, більшість дітей гарно сплять надворі, то саме в цей час і з‘являється можливість для мами вирішити якісь питання у місті, щось придбати, або просто попити чайок у наших тернопільських генделиках.

Але тут я зіштовхнулась з проблемою, що потрапити з візочком багато куди я просто не можу((Візочок з дитиною це одне, переживемо, але якщо візок інвалідний? Я весь час тепер про це думаю. Хоча людей з обмеженимиможливостями в нас рідко побачиш – непристосовані в’їзди на тротуари, під‘їзди, будівлі. Тому здається, що їх немає, а вони є, просто живуть заручниками своїх осель», — пише Natalija Kovalkova.

Та й це далеко не все. Трапляються в нашому місті і зовсім «геніальні» конструкції.

«Окрема радість, коли пандус є, але якраз на його вершині стоїть величезна ваза, яка підпирає двері, а двері чомусь зазвичай відчиняються саме в той бік, де пандус. Це такі новітні дизайнерські чи інженерні рішення? І якщо я ще можу залишити внизу візочок, закрити двері, виїхати і потім їх знову відкрити, то для людини на інвалідному візку ця місія не здійсненна в принципі. Але і це не все, бо за дверима на тебе чекає «доброзичливий» погляд персоналу, в якому чітко читається «радість» від твого приходу. Бо ж заклади теж пристосовані виключно для вертикальноходячих здорових людей без «причепів».

А ще є пандуси, які для пересування по них зовсім не пристосовані. Вонипросто є, як деякі структури в нашій країні, бо передбачені законодавством, а практичної користі від них нуль. Різковертикальні, наприклад. Ризикувати тим, щоб перекинути візок з дитиною мало хто буде. Тому порада для тих, хто таки встановив пандус (бо з тими , хто ні – все зрозуміло), позичте у когось інвалідний візок і спробуйте ним потрапити всередину, а ще попросіть маму з візком, в якому лежить немовля (а це +\- 20 кг) скористатись вашим пандусом. Повірте, я б з радістю ходила зараз по ваших магазинах, чи пила чайок у ваших багаточисельних закладах, чи вирішувала побутові справи, але не можу, бо банально не можу туди потрапити.

Затягнути вгору через 4 сходинки візок з дитиною, коли двері відчиняються назовні неможливо!

І ще, шановні очільники нашого міста, перед тим як будете розповідати, що Тернопіль гостинно відкриває для всіх свої двері, згадайте про тих, для кого вони наглухо закриті», —додала тернополянка.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *