«Через сибірську голгофу – до вершин мистецтва» – краєзнавчі читання у Тернополі про відому краянку

Краєзнавчі читання, приурочені 125-річчю від дня народження видатної краянки Ярослави Музики «Через сибірську голгофу – до вершин мистецтва» відбулись у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді.

Про нелегку долю відомої художниці, вченої і культурно-громадської діячки розповідала спеціальний гість заходу- заступник директора Тернопільського обласного художнього музею Ольга Ваврик.

Живопис, у тому числі на склі, мозаїка, графіка, емаль, карбування, килимарство – це ще не всі галузі та жанри образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, в яких сказала своє слово Я. Музика.

Вона працювала в Національному музеї у Львові. У 1931-1939 роках була головою Асоціації незалежних українських митців.

Публікувалась у мистецьких журналах. Колекціонувала ікони, дитячі іграшки, вишивки, інкрустації, картини своїх друзів. Була арештована як «ворог народу».

Запам’ятався вислів Я. Музики: “Народна творчість – не шкаралупа, а дзеркало правди”.

Під час заходу відвідувачам демонструвались картини Я. Музики з фондів Тернопільського обласного художнього музею та книги про життя і творчість художниці з фонду Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.

Довідка:

Український живописець, графік та майстер декоративно-прикладного мистецтва Ярослава Музика народилася 10 січня 1894 р. в містечку Залізці, нині – Зборівського району.

Ярослава Музика отримала прекрасне виховання. Ще підлітком переїхала з батьками до Львова, де вчилася у художній студії С. Батовського. Працюючи у Національному музеї, опанувала фах реставратора темперного живопису. У 1930 р. Я. Музика (разом з П. Ковжуном, М. Осінчуком та С. Гординським) стала засновником Асоціації Незалежних Українських Митців. Брала участь у 70 виставках. Її персональна виставка 1968 р. показала всім великий талант майстра.

Живопис, у тому числі на склі, мозаїка, графіка, емаль, карбування, килимарство – це ще не всі галузі та жанри образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва, в яких сказала своє слово Я. Музика.

Кращі роботи живопису: “Старий з бородою” (1923), “Пейзаж з місяцем” (1935), “Михайло Рудницький” (1936), “Леся Українка” (1959), “Микола Федюк” (1964). Живопис на склі: “Пастушка” (1966), “Анна Ярославна” (1967). Мозаїка: “Зустріч Довбуша з Дзвінкою”, “Княгиня Ольга”. Графічні роботи: “Товариш” (1932-1965), “Шевченко” (1961-1964), “Символи Сковороди” (1969). Численні окремі роботи: “Коні”(1933), екслібриси. Серед емалей – цикл “Народні повір’я” (1965 – 1966), “Жінки із Заліщиків” (1938).

Мистецтво Я. Музики займає виняткове місце. Як писав В. Ласовський: “В її творчості збігаються і в гармонійному поєднанні вивершуються праві і ліві тенденції талановитої й численної когорти тогочасних образотворців, які за два десятки років поставили західноукраїнське мистецтво своїм поземом і своїми своєрідностями на рівні культурної нації західного світу”.

Великий вклад до скарбниці нашої культури Я. Музика зробила своєю збиральницькою діяльністю. У збірці художниці тисячі предметів народного мистецтва, особливо з Карпат. Запам’ятався її вислів: “Народна творчість – не шкаралупа, а дзеркало правди”.

Померла Я. Музика у Львові 24 листопада 1973 року.

Джерело: https://tobm.org.ua

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *