5 квітня. Цей день в історії Тернопільщини

Сторінками історії: 1905 – на селянському вічі в Тернополі виступив Іван Франко, 1963 – помер один із фундаторів українського театру, уродженець Бучачини Мар’ян Крушельницький.

5 квітня 1905 року – у будинку теперішньої Тернопільської обласної філармонії, а тоді – приміщенні Міщанського братства, виступив на селянському вічі поет, письменник і громадський діяч Іван Франко. Засудивши австро-угорську систему освіти, він закликав краян взяти шкільну справу у свої руки, зробити школу й науку доступними для широких мас українства.

5 квітня 1908 року – в м.Тернопіль народився референт розвідки Крайової екзекутиви ОУН на Західноукраїнських землях Олександр Пашкевич (псевдо: «Ґіз», «Том»). Заарештований польською поліцією влітку 1934. Засуджений на Львівському процесі 1936 року до 5 років ув’язнення, однак завдяки амністії термін покарання було зменшено до 2,5 року і він невдовзі вийшов на волю. Заарештований НКВС та розстріляний між 24 і 28 червня 1941 року у Львові.

5 квітня 1935 року – у таборі біля Караганди (Казахстан) помер агроном, комісар Зборівського повіту в період ЗУНР, професор Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту та науково-дослідного інституту птахівництва, уродженець  с.Присівці Зборівського району Олекса Мельник.

5 квітня 1941 року – до 8 років таборів засуджений український адвокат, журналіст, громадський діяч, уродженець м.Бучач Теодор Данилів. Згодом – амністований. В складі польської армії генерала Андерса вибув з СССР. У її ж складі брав участь у ІІ-й світовій війні на італійському фронті. В еміграції –  секретар, директор управи, генеральний секретар Союзу українців у Великій Британії,  редактор часопису «Українська думка»; діловий секретар, ґенеральний секретар Координаційного осередку Українських громадських центральних установ Европи, Азії, Африки. Радіожурналіст «Закордонної радіомовної інформаційної служби» (США).

5 квітня 1944 року – радянські війська зайняли с.Латківці Борщівського району, витіснивши звідти німецькі війська.

5 квітня 1944 року – оточені німецькі війська продовжили рух з с.Ягільниця до с.Базар, протягом дня вони взяли м.Товсте. Для забезпечення виходу з оточення німці здійснили прикриття своїх сил з півночі на рубежі Босири–Лосяч–Давидківці–Чортків і продовжили рух у згаданому напрямку на м. Бучач. Переправу через р. Збруч забезпечило успішне захоплення моста через р. Серет в с. Улашківці. 5 квітня німецькі війська захопили села Білобожниця та Мазурівка, що дало змогу їм здійснювати контроль за автодорогою Чортків – Бучач. Радянська авіарозвідка виявила присутність автоколони з 600 автомашин в м. Товсте та рух 400 автомашин з м. Товсте на м. Язловець. Авангард оточеної 1-ї німецької танкової армії вийшов на східний берег ріки Вільхівець на ділянці с.Новосілка Язловецька і Требухівці.

5 квітня 1946 року – “трійка” НКВС засуджує до заслання в Сибір надрайонного референта ОУН, майбутнього підпільного священика УГКЦ, уродженця  с.Коржова Монастириського району Петра Дубчака. Звільнено 1955 року, як інваліда, без права повернення додому. У листопаді 1962 року Петро Дутчак повертається в Україну. У 1974 році таємно висвячений на греко-католицького священика. У другій половині сімдесятих – початку вісімдесятих років минулого століття священику довелося відправляти святі Літургії, здійснювати обряди хрещення, відспівувати покійників таємно. Помер Петро Дутчак 22 червня 1995 року.

5 квітня 1949 року – група більшовиків із Гримайлова пограбувала селян із хуторів Олександрівка і Дубина Гусятинського району, забравши у них 5 центнерів насіння зернових культур.

5 квітня 1963 року – помер актор, театральний режисер, народний артист СРСР, професор, один із фундаторів українського театру, уродженець с.Пилява Бучацького району Мар’ян Крушельницький. Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори». У 1924 році вступає до театру «Березіль» у Харкові. Згодом – актор і режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *